Цьогорічне святкування Дня Незалежності України є особливим. Четверть віку наша Держава йде самостійним шляхом розвитку.

Сучасні українці можуть бути щасливими, адже вони мають те, про що мріяли наші предки – Суверенну Україну. На плечі громадян лягла і велика відповідальність. В першу чергу – відповідальність за майбутнє наших дітей, молодого покоління, яке народилося вже у незалежній країні. Саме від нас сьогоднішніх залежить їхнє майбуття.

25 років в масштабах світової історії – проміжок невеликий. В той же час, за 25 літ української Незалежності народ пережив багато радості та горя, підйомів та гірких падінь.

Всі ми зі сльозами на очах спостерігали за відродженням духовності. Всі ми раділи тому, що відкриваються нові храми, духовно формується не тільки нова генерація суспільства, а і сучасна українська ментальність.

В той же час ми знаємо гіркоту поразки. Із сумом згадуємо тих, кого розстріляли в лютому місяці 2014 року на Майдані у Києві. Серце нашої Держави стало полем бою, на якому полягли сини України. Трагічні події у Києві стали початком жахіть на Сході. Там – війна. Там – гинуть люди.
Але ціну радості та миру знає лише той, хто відчував відчай від поразки.

Саме на наші плечі випала важка доля жити в час перемін. Віримо, що Всевишній не залишить нас у скрутній годині. Бо саме до мільйонів стражденних сердець звертається Спаситель зі словами: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас» (Мф. 11:28).

Тож прийдемо і припадемо до Христа у молитві. Щиро закликаю кожного помолитися за своїх ближніх. Помолімося всі, і в молитві - станемо єдині.

Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр.