6 листопада 2016 року в стінах Музею Блаженнішого Митрополита Володимира пройшов творчий вечір з Олександром Балабком на тему «Микола Гоголь - хрестиянин», в рамках Клубу шанувальників класичного та авторського мистецтва «Душевна культура», що діє в рамках студійно – клубної діяльності Просвітницького Центру Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира.

Олександр Васильович Балабко є членом Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. 16 років він присвятив газеті "Культура і життя", 6 років пропрацював головним редактором газети "Вечірній Київ", співпрацював з журналои "Людина і влада" й тижневиком "Порадниця". А нещодавно Олександра Балабка було відзначено Всеукраїнською літературно-мистецькою премією ім. Михайла Коцюбинського за книжку "Рай і Пекло Коцюбинського"

Олександр Балабко широко відомий завдяки своїм дослідженням творчої долі багатьох наших видатних співвітчизників, які стали символами України у світі. Результати його багаторічної невтомної дослідницької праці, численні мандрівки до країн, в яких жили і відшліфовували свою майстерність славетні українці, стали основою для дуже цікавих літературних творів: «Синьйор Ніколо й синьйор Мікеле». «Рим Гоголя» й Капрі Коцюбинського», «Мальви у Вічному місті», «З Ніцци до Мужена. Від Башкирцевої до Винниченка», «Рай і Пекло Коцюбинського» та інш.



Під час творчого вечору Олександр Васильович розповідав про Миколу Гоголя – синьора Ніколо, як його називали в Італії. На думку Олександра Балабки, час, який Гоголь прожив у Римі, – це найщасливіші роки з його життя. «У Римі збереглося багато місць, пов’язаних з Гоголем: кафе, в якому збиралися українські митці, будинки, в яких мешкав письменник, Палаццо Барберині, де Гоголь писав драму "Поголений вус", що не вціліла до наших днів», – зауважив Олександр Васильович. Потішила всіх й розповідь про гастрономічні вподобання, особливості характеру і взаємини Миколи Гоголя з друзями.



Олександре Васильовичу, яким з Ваших героїв-письменників Ви захоплюєтеся найбільше?

«Усі, про яких написав, стали близькими настільки, що не відпускають і досі. Тому будь-яка прочитана чи почута нова інформація про Гоголя, Коцюбинського, Винниченка, Башкирцеву, Лифаря, Вертинського неодмінно фіксується і складається «на полицю» для можливого подальшого використання. Тому після виходу усіх п’яти книжок їх можна вже було б десь на третину кожну доповнити новими фактами і сюжетами (як це й сталося з повістю про Коцюбинського, що торік вийшла під оновленою назвою «Рай і Пекло Коцюбинського»). Тим більше, що я вже після того не раз був і в Італії, і у Франції, з якими пов’язані долі моїх героїв. Та й в Україні знайшов про них багато чого несподівано цікавого. Але, певно,найбільше моє захоплення, — це Микола Гоголь. Уже зібрано матеріал на Святій Землі, в Ізраїлі, куди він відправився як прочанин за чотири роки до смерті. Доскіпливо вивчаю його оточення наприкінці життя. Захопила постать Олександри Смирнової-Россет, однієї з найближчих до Гоголя жінок, її висловлювання про Україну, її окремішність і роль для всього слов’янства на шляху до Європи… Загадкою лишається і досі малознана стаття раннього Гоголя «Роздуми Мазепи», де чи не вперше в історіографії вжито термін українська нація… Гоголь – це справжній океан, одна з найзагадковіших постатей у земній цивілізації… Як от Леонардо да Вінчі. Володимир Набоков сказав колись, що про Гоголя ми напевно знаємо тільки одне: дату народження (посміхнувся)» - зауважив Олександр Васильович.

Розповідь на тему вечора: «Гоголь - християнин» пройшла у супроводі слайдів та пісень на слова самого Олександра Балабка відкрив нові, невідомі широкому читацькому загалу сторінки життя нашого великого земляка. На екрані змінювалися краєвиди і будівлі. Разом із Балабком гості повторювали шлях Миколи Гоголя по Святій Землі, по Риму, піднімались іспанськими сходами, ласували підвечірком. В цілому вечір пройшов в теплому родинному колі.

Наступна зустріч клубу «Душевна культура» відбудеться 13 листопада 2016 р. (неділя) початок о 16:00. Гість Валентиною Сизон - історик, краєзнавець, автор громадського проекту «Стара школа» в с.Тарасівка. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, центр проводить значну культурно-світню та освітньо-виховну роботу з різними поколіннями тарасівців у духовності та любові до батьківщини.

***

Організатор: Просвітницький Центр Фонду пам'яті Блаженнішого Митрополита Володимира в рамках проекту клуб шанувальників класичного та авторського мистецтва «Душевна культура». Координатор: Любов Лавриненко (096) 537 83 60.
Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Адреса: м.Київ, вул. Маршала Конєва, 3а - Музей знаходиться на першому поверсі дзвіниці біля Спасо–Преображенського собру на Теремках. (ст. м. Іподром (10 хв. пішого ходу) або маршрутка № 84, тролейбус №45,№12 зупинка вул. Василя Касіяна).