Різдвяне послання духівника Фонду (2019 р.)



Христос Народжується!
Славімо Його!



Різдвяне послання духівника Фонду (2019 р.)Різдво Христове — особливий, ключовий момент у всесвітній історії і в цілому в історії творіння. Нам важко уявити фізичний світ, в якому ми живемо — його розміри, час та простір, в якому цей світ існує тощо. Але християнство наполягає: Господь Ісус Христос — це Спаситель не лише одного народу або мешканців однієї планети. Син Божий — Спаситель усього творіння. Христос — для усіх і для усього. А, отже, Різдво Христове або прихід у світ Сина Божого — це подія усесвітнього, усе-космічного значення.

«Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!» (Євр. 13:8). Він Той Самий для усіх часів та усієї сукупності творіння. Священне Писання не розкриває нам таємниць устрою ангельського світу. Але ми знаємо, що Різдво — осяяло радістю увесь світ, включно зі світом ангельським.

Втіленню Сина Божого радіє небо і земля, світ ангельський і людський. Але цьогорічне Різдво — це ще день особливих сподівань і особливої радості для нашої країни та нашого, українського народу.

2018 рік назавжди увійде до української історії як рік, коли Українська Церква отримала канонічну автокефалію від Матері-Церкви Константинопольської. Впродовж сторічь — починаючи ще з часів святого праведного Ярослава Мудрого та поставленого ним святителя Іларіона — Київська Церква прагнула канонічної незалежності. Сто останніх років тривала організована, інституалізована боротьба за автокефалію. Й ось на наших очах Православна Церква України нарешті отримала довгоочікуваний Томос про автокефалію.

Надання канонічної автокефалії Православній Церкві в Україні, на жаль, викликало протидію з боку Російської Православної Церкви. Росія опирається політичній незалежності України, а Російська Церква — канонічній автокефалії Православної Церкви України. Але ми не маємо морального права уподібнюватися нашим опонентам, котрі намагаються використовувати Церкву як інструмент геополітичного впливу. Заснована на об’єднавчому Соборі Церква отримала назву Православної Церкви України. І ця назва невипадкова. Вона свідчить, що йдеться про створення єдиної православної церковної структури, до якої згодом мають увійти всі православні християни України незалежно від їх етнічного походження.

Процес об’єднання Українського православ’я на базі канонічної автокефалії розпочато. Але саме об’єднання — ще справа майбутнього. Це майбутнє залежить від нас. Від того, чи виставить у нас витримки, терпіння, такту, вміння щиросердно прощати і щиро просити прощення.

На чолі Російської Православної Церкви в Україні сьогодні стоїть гідний та праведний ієрарх – Блаженніший Митрополит Онуфрій. Але цей ієрарх, на жаль, іде на поводі у Патріарха Московського і всієї Русі і разом з ним повністю відкинув ідею канонічної автокефалії (а з нею і будь яку реальну можливість відновлення церковної єдності).

Що робити? Визнати або відкинути Томос про автокефалію? Продовжувати перебувати під канонічною владою Москви або приєднатися до автокефальної Православної Церкви України?

Як відомо, керівництво УПЦ (МП) проігнорувало об’єднавчий Собор і тим самим заблокувало можливість об’єднання на загальноцерковному рівні. А за таких умов канонічне самовизначення (або вибір юрисдикції) стає особистим вибором для кожної парафії, священика або єпископа.

У ці осяйні різдвяні дні я закликаю кожного з вас зробити свій вибір, спираючись на власне сумління та не засуджуючи тих, кому його сумління підказало вибір інший. Православна Церква України канонічно відбулася. Але церковна єдність ще остаточно не відновлена. Будьте ж гідними чадами помісної Української Церкви! Уникайте насильства! Не намагайтесь силою довести свою правоту! Пам’ятайте, єдиний шлях до відновлення церковної єдності — це пошана до свободи іншого!

Боголюбиві пастирі та паства! У ці святкові дні, які нагадують нам про Любов Бога, Який втілюється заради нас і нашого спасіння, нам варто всіляко наслідувати незбагнену Божу любов. «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує», каже Господь (Мф. 5:44). Спробуємо жити за цією Христовою заповіддю. І будемо уповати на Божу ласку та милість. Уповати на те, що Богонемовля-Христос обдарує нас і всіх людей Своїм вишнім, небесним миром!

«Слава у вишніх Богу, і на землі мир, у людях благовоління!» (Лк. 2, 14).

Христос Народжується!
Славімо Його!

+ОЛЕКСАНДР
митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський