УЧАСНИКАМ МОЛИТОВНОГО ВШАНУВАННЯ МІЛЬЙОНІВ НЕВИННИХ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ В УКРАЇНІ 1932/33 РОКІВ ТА МОЛІННЯ ЗА ПРИПИНЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙНИ ПРОТИ УКРАЇНИ І ЗА СПРАВЕДЛИВИЙ МИР У ВСЬОМУ СВІТІ.
БРЮССЕЛЬ, АРХІКАТЕДРАЛЬІІИЙ СОБОР СВЯТИХ МИХАЇЛА І ГУДУЛИ АРХІЄПИСКОІПСТВА МАЛІН-БРКЮССЕЛЯ
17 ЛИСТОПАДА 2024 Р.
ВАШІ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВА І ПРЕОСВЯЩЕНСТВА, ВИСОКОДОСТОЙНІ ОТЦІ, БРАТИ І СЕСТРИ – УЧАСНИКИ НИНІШНЬОГО ЖАЛОБНОГО ЗАХОДУ
Нажаль, цьогоріч не можу з відомих всім причин, безпосередньо «бути у вас і говорити з уст в уста» (2Ів. 12), як це було декілька разів поспіль за мирного часу. Однак, скорботною душею, сьогодні разом із Вами підношу свої молитви «єдиними устами і єдиним серцем» за всіх невинних жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932/33 років.
Голодомор-геноцид в Україні 1932-33 рр. - страшний злочин проти українського народу, що знекровив та спустошив нашу землю, забравши мільйони безневинних життів. Його метою було знищити волелюбну душу українця, упокорити широкий козацький і господарський норов.
Голод у країні стався не через епідемію, або ж неврожай. Він був однією з ланок репресивного ланцюга більшовицької влади, яка взяла на озброєння ідеологію побудови світу на нових принципах - без Бога та морального закону. Оголошуючи благо народу головною метою, насаджуючи свій рай на землі, московити-богоборці натомість засіяли її людськими кістками та зросили ріками сліз...
Перегортаючи цю криваву сторінку нашої історії, мусимо не розчинитися у вирі подій, а робити висновки, сприяти відродженню національної свідомості та відверто говорити про злочини, які замовчувалися тривалий час.
У буремному XX столітті наш край зазнав моторошного лиха: мільйони людей прийняли мученицьку смерть від масового голоду. Тож сьогодні найперше піднесімо молитви до Господа за упокій душ голодом убитих братів і сестер, нехай Всемилостивий Господь упокоїть їх в оселях праведних.
Мій авва і вчитель, святої пам'яті Блаженніший митрополит Володимир (Сабодан), який саме в ті жахливі часи народився на ІІроскурівшині, свого часу зазначав: «У 1930-ті роки фізичного знищення зазнала безліч найкращих представників нашого народу. Церква разом зі своєю багатомільйонною паствою зійшла на Голгофу, страждаючи за Христову правду. Ці роки стали Великою П'ятницею для нашого народу - «Постом від диявола».
«Жовтий князь» зібрав у минулому столітті багатомільйонне жниво. Але і сьогодні «імперія зла», з новим осатанілим обличчям продовжує справу свого натхненника «душогуба від самого початку» (Ів.8:44). Неінакше, як новітнім і повномасштабним геноцидом українського народу є нинішня війна розв'язана росією проти України на винищення українства як такого. Можна проводити численні паралелі нинішнього етноциду зі згадуваними подіями 1932/33 років. Саме жахливе сьогодні не те, що новітній геноцид відбувається з «благословення» верхівки російської церкви, яка стала на службу путінського антихристиянського режиму.
Нехай пам'ять про жертв голодомору-геноциду та політичних репресій того страшного часу і часу нинішнього буде священною з роду в рід!
+ ОЛЕКСАНДР
Митрополит Переяславський і Вишневський Олександр,
Засновник і духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира
