13 квітня 2018 року, у день свята ікони Божої Матері «Живоносне Джерело», духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр відвідав Покровський жіночий монастир у селі Турковичі (Грубешівський повіт Люблінського воєводства), де співслужив за Божественною літургією архієпископу Люблінському і Холмському Авелю, митрополитам Вінницькому і Барському Симеону та Житомирському і Новоград-Волинському Никодиму.
У Турковичах існував монастир, початок якого, за переказом, пов'язаний з чудом. Під час перевозу образа Божої Матері з Белза до Ченстохова (Ченстоховської ікони) близько 1378 року подібний образ з'явився й у Турковичах.
Побудований на цьому місці монастир був зруйнований 1749 року. Від нього залишилася лише невелика дерев'яна церква на честь Покрови Божої Матері зі згаданим чудотворним образом. 1901 року монастир відновлено як православний жіночий з учительською семінарією для дівчат, притулком для 200 сиріт, лікарнею, рільничою школою та інше; з цих закладів вийшло чимало місцевої інтелігенції. 1918 року польський уряд закрив монастир, велику соборну церкву було розвалено, а інші перероблено на склад і костьол та засипано шановану в народі криницю.
На частково збереженому цвинтарі заходами єпархіальної влади 1928 року збудовано дерев'яну церкву, що стала місцем щорічних прощ з Холмщини й Волині. 1938 року польська влада розвалила і цю церкву, а священників і черниць вивезла.
У березні 1944 року українське населення постраждало від нападу польського партизанського загону Армії Крайової. Унаслідок цього нападу 80 осіб були жорстоко вбиті, а 150 будинків були зруйновані.
У 2008 році діяльність православного жіночого монастиря в Турковичах була відновлена.
12 квітня українські паломники відвідали Успенську церкву у місті Грубешів.