Роль Блаженнішого Митрополита Володимира у зведенні святкування дня пам'яті рівноапостольного князя Володимира в Україні на державний рівень
АВТОР: Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко)
У ці радісні дні хотілося б звернути увагу читачів лише на декілька ключових моментів, пов’язаних з Блаженнішим Митрополитом Володимиром, завдяки яким ми сьогодні маємо можливість святкувати день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира – на ДЕРЖАВНОМУ і ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОМУ рівнях.
Напередодні святкування 1000-річчя Хрещення Русі, у 1988 році державна (радянська) влада передала Церкві декілька визначних Християнських Святинь, які до цього зберігалися в музейних сховищах. Серед них – ковчег з часткою чесних мощей святого рівноапостольного князя Володимира.
З благословення Святішого Патріарха Пимена, цей ковчег було передано Керуючому справами Московської Патріархії митрополиту Ростовському і Новочеркаському Володимиру (Сабодану). Його встановили в кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці міста Ростова-на-Дону.
Ми знаємо, що Митрополит Володимир став Предстоятелем Української Православної Церкви у непростий час. З одного боку – Україна ще тільки робила перші кроки на шляху своєї незалежності, а з іншого – суспільство постійно збурювали міжконфесійні протиріччя, що виникали через розкол в Українському Православ'ї.
Блаженніший Владика вже тоді розумів, що, через брак досвіду, прецеденти стабілізації ситуації в українському суспільстві потрібно шукати в історії.
«Сьогодні, коли наша страдниця-Україна, напрацьовуючи нелегкий досвід самостійності, торує шлях до своєї вільної буддучини, святий рівноапостольний князь Володимир виступає мудрим натхненником наших починань. Він силою свого духу, мужністю і мудрістю, у надзвичайно складний час зумів об'єднати і просвітити свій народ. А саме цього всі ми прагнемо тепер», - з цими словами 27 липня 1994 року, від імені Священного Синоду УПЦ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир звернувся до голови Верховної Ради України Олександра Мороза.
У цьому листі було чітко сформульоване прохання, яке стало не просто офіційною позицією Української Православної Церкви, але й метою, до якої вона йшла попри відсутність розуміння та сприяння з боку тодішньої влади: «Єпископат Української Православної Церкви звертається до Вас з проханням день 28 липня – пам'ять рівноапостольного князя Володимира вважати національним святом України. …. Це буде особливо своєчасно, адже в час міжконфесійної нестабільності постать святого князя Володимира, як і тисячу років тому, стане не тільки символом примирення християн в Україні, але й об’єднавчим началом для всіх нас, громадян України, синів великої і вільної Держави».
Це був період, коли діюча влада усіляко ігнорувала будь-які офіційні звернення з боку Предстоятеля Української Православної Церкви. Тому Блаженніший робив, що міг, в силу своїх повноважень.
Щороку, 28 липня, у Києво-Печерській Лаврі звершувалося святкове богослужіння, у присутності єпископату, численного духовенства та віруючих УПЦ, а у грудні, щороку, при можливості, Предстоятель відправляв подячний молебень на Володимирській гірці Києва.
2005 року Митрополиту Володимиру вдалося значно «посилити» та розширити формат святкування дня пам'яті Хрестителя Русі.
24 липня цього року, він особисто привіз до Києва із Ростова-на-Дону ковчег з часткою мощей рівноапостольного князя Володимира. Його було встановлено в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври – для поклоніння віруючих. Тут він перебуває і сьогодні.
А 26 липня 2005 року, Блаженніший Митрополит Володимир, від імені Священного Синоду УПЦ знову звернувся до Президента України з проханням надати дню 28 липня статус Державного свята.
У той же період Предстоятель Української Православної Церкви благословив відтворення церковно-приходського життя на місці стародавньої Десятинної церкви в Києві, де, за Літописами, і був свого часу похований святий князь. Зараз на цьому місці діє Різдва Пресвятої Богородиці чоловічий монастир.
Вже в 2006 році, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира розпочалася підготовка до святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі. Саме тоді було створено міжнародну організацію «День Хрещення Русі», якій і доручили організацію та проведення всіх заходів.
2007 року, святкові заходи з нагоди дня пам'яті рівноапостольного князя Володимира, тільки в одному Києві зібрали 80.000 чоловік.
Напередодні урочистих заходів, 16 липня 2008 року, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України, від імені Священного Синоду УПЦ, знову звертається до перших осіб держави з проханням задовольнити прохання, яке Українська Православна Церква висловила майже 15 років тому, а саме: «… Надати дню пам'яті рівноапостольного князя Володимира (28 липня) статусу державного свята – Дня Хрещення Київської Русі».
І ось, 25 липня 2008 року Президент України Віктор Ющенко підписав указ за № 668/2008 «Про День Хрещення Київської Русі — України», згідно з яким 28 липня (день пам'яті рівноапостольного князя Володимира) вважається державним святом.
Святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі пройшло за участі предстоятелів і представників інших Помісних Православних Церков, що є підтвердженням того, що Українську Православну Церкву визнає Православний світ.
Для тих, хто не зміг бути в Києві, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, по території всіх єпархій нашої Церкви пройшов Хресний хід з часткою чесних останків святого рівноапостольного князя Володимира.
24 липня 2010 року, у день пам'яті рівноапостольної княгині Ольги, Блаженніший Митрополит Володимир освятив храм в ім'я святого князя Володимира - біля парку поруч із пам'ятником засновникам Києва - Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либіді, що біля Набережно-Хрещатицького шосе.
Коментуючи цю подію, Предстоятель УПЦ, у розмові з журналістами, зокрема зазначив: «Символічно, що освячення цього храму відбувається напередодні дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Адже він поклав початок віри на Київській Русі, охрестивши її в нашому Йордані – Дніпрі».
За проектом, цей храм – лише частина великого Хрещенського комплексу, зведення якого, на цьому місці, планувалося зусиллями не лише українців, але й представників інших слов’янських народів.
До речі, святкування дня пам'яті рівноапостольного князя Володимира у 2010 році відбулося за сприяння Київської міської державної адміністрації. 14 липня було видане розпорядження за №526, яким доручалося відповідним органам і посадовцям «забезпечити на високому організаційному рівні заходи щодо святкування».
Значною подією цього року стало відкриття 28 липня виставки «Спадщина святого князя Володимира» - на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Значну частину раритетів для експозиції надав Блаженніший Митрополит Володимир, із власної колекції. Це ікони, фрески, літургійні тканини, вироби з металу та археологічні знахідки, що розповідають про історичні етапи вшанування пам'яті Хрестителя Русі.
У 2011-му і 2012-му роках, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, організацією «День Хрещення Русі» було проведене міжнародне святкування дня пам'яті рівноапостольного князя Володимира – одночасно в столицях трьох країн – 28 липня, у Києві, Мінську та Москві, з прямою трансляцією на Першому телеканалі України.
Важливо, що підготовкою до святкування 1025-річчя Хрещення Київської Русі, у 2013 році, Українська Православна Церква і Держава вже займалися спільними зусиллями – при Кабінеті міністрів України був створений відповідний організаційний комітет.
Всі заходи відбулися на високому загальнонаціональному, державному та міжнародному рівні.
Програмним стало і Послання Блаженнішого Митрополита Володимира з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі, до своєї пастви.
Ось найважливіші моменти з нього: «Хрещення Русі – епохальна подія в нашій історії. Воно стало для нашого народу відправною точкою нового цивілізаційного розвитку. Прийняття Християнства відкрило доступ молодій Київській державі до найвищих культурних і наукових досягнень свого часу, морально сформувало характер суспільства, дало сенс людському існуванню.
Православ'я і зараз залишається визначаючим фактором в нашому державному та суспільному житті. Православне самовизнання має бути керівним началом в прийнятті нами повсякденних рішень, у спілкуванні один з одним, у трудовій і культурній діяльності, воно має стати для нас стрижнем моральних і духовних зусиль, основою програми зміни нашого українського суспільства на краще».
Щороку, протягом періоду свого Предстоятельства в Українській Православній Церкві, Блаженніший Митрополит Володимир «робив крок» до підвищення рівня вшанування дня пам'яті рівноапостольного князя Володимира. За ці роки навколо дня 28 липня об'єдналося дуже багато людей, було проведено чимало цікавих заходів, реалізовано безліч унікальних проектів, а найкращі з творчих починань отримали підтримку.
Як казав сам Блаженніший: «За цей час ініціатива Української Православної Церкви обговорювалася на багатьох церковно-суспільних форумах і набула широку соціальну підтримку. Пропозицію нашої Церкви надати 28-му липня статусу Державного свята підтримали найбільші Християнські конфесії України та суспільно-політичні лідери».
Сьогодні, коли на території України триває війна, Церква має робити все можливе задля того, щоб, як говорив Блаженніший Митрополит Володимир, «…. постать святого князя Володимира, як і тисячу років тому, стала символом примирення християн в Україні…».
