Слово митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра на презентації Каталогу стародруків із колекції Блаженнішого Митрополита Володимира у Брюселі

Ваша високоповажносте, пане посол,
Ваше Високопреосвященство,
шановні брати та сестри!

 

Слово Митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра на презентації Каталогу стародруків із колекції Блаженнішого Митрополита Володимира у Брюселі

Сьогодні у цих стінах маємо честь презентувати каталог книжкового зібрання спочилого Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира.

На жаль, я не можу особисто вітати поважних господарів заходу та гостей, хоча щиро бажав би бути присутнім на презентації, але мушу просити вибачення за свою відсутність.

Книга, яку сьогодні ми представляємо — це книга про книги. Це видання про ті унікальні книги, що зберіг для нас у своїй колекції Блаженніший Митрополит Володимир. І цей каталог не побачив би світ, якби не старання його упорядника — науковця, дослідника стародруків і рукописних джерел Станіслава Волощенка, який зміг передати у своїй праці головну ідею Митрополита Володимира: це зібрання — не просто дорога бібліотека, а часточка духовної скарбниці нашого народу.

«Книгу треба відчути, в неї є своя душа» — ці слова Митрополита якнайповніше характеризують його бачення цього питання. Мало на світі знайдеться людей, які з такою любов’ю та пошаною ставилися б до книг. Воно й не дивно, адже владика належав до того покоління, яке дуже добре розуміло цінність книги, особливо книги церковної. І цю любов Митрополит проніс крізь усе життя — від шкільної лави, через послух у семінарській бібліотеці, навчання та роботу в академії, служіння єпископське і, звісно, Предстоятельське. Про особливе ставлення Митрополита до книги знали всі його сучасники, яким пощастило бути знайомими з Владикою.

Те зібрання, яке нині постає перед нами одним цілим, формувалося поступово. Адже будь-яке зібрання — це не просто книжкові полиці, на яких одних помахом руки з’являються давні фоліанти. Справжнє книжкове зібрання — це праця всього життя. Так і Владика почав збирати книги одну за іншою. Якісь займали своє постійне місце на полицях його бібліотеки, деякі знаходили інших господарів, а бувало й так, що книга взагалі не потрапляла до зібрання Владики. Нерідко Блаженнішому дарували книги, які були розкішно оздоблені, в коштовних оправах. Але це не означало, що така книга займе місце вище за старенький пошкоджений фоліант.

Митрополит Володимир не оцінював книги за станом збереження, рідкісністю чи вартістю. Головним критерієм цінності книги для нього була не грошова сума, а наповнення фоліанта, та сама душа, про яку він говорив. Справжній українець, Владика цінував пам’ятки української культури в будь-якій формі та стані. Також особливу увагу Владики привертали давні редакції богослужбових текстів, адже чимало з них (особливо у виданнях XVII ст.) можуть слугувати посібниками для вивчення розвитку української мови та впливу на українську культуру різних чинників.

У результаті майже ціложиттєвої копіткої роботи Предстоятеля ми нині маємо чудову нагоду працювати зі справді унікальним зібранням стародруків. Це книги, які пережили віки. Кожна з них несе на собі відбиток історії. Нерідко ці книги на своїх сторінках окрім свого прямого змісту несподівано відкривають для нас історію своїх господарів — то тут, то нам ми маємо записи про дарування, покладення в тому чи іншому храмі тощо.

І нині ми знову і знову висловлюємо подяку нашому спочилому Предстоятелю за ще одну можливість пізнати й вивчити нашу історію, нашу культуру. Адже без його старань і зусиль всі ці перлини вітчизняного культурного надбання могли б залишитися невідомими для широкого загалу, припадаючи пилом у приватних колекціях, де їхня цінність вимірювалася б датою друку, а не змістом.

Сьогодні часто можна чути, що час друкованих книг нібито минає і їх поступово витісняють книги електронні. Звісно, ХХІ ст. принесло свої реалії у цій сфері, та все ж книга як явище, книга друкована, паперова не втрачає своєї цінності й актуальності навіть у нашу епоху. Саме про це неодноразово говорив Блаженніший Митрополит Володимир, коли заходила мова про те, що друковані книги зникнуть.

Хочеться вірити, що оприлюднення цього зібрання і видання каталогу дасть поштовх для ще глибшого вивчення історії та культури нашої Батьківщини, а для когось стане взірцем любові до України та її народу.

Насамкінець, хотілось би подякувати Надзвичайному і Повноважному послу України в Королівстві Бельгія панові Миколі Станіславовичу Точицькому за надану можливість провести цю зустріч на українській землі, у стінах посольства України. Також хотілося би висловити подяку Його Високопреосвященству архієпископу Алену-Полю-Шарлю Лєбьопену, Апостольському нунцію при Європейському Союзі, за його присутність та увагу до цієї події. Окремо дякую отцю Олегу Зимаку, Членові Пресвітерської ради та Колегії єпархіяльних радників єпархії святого Володимира Великого в Парижі. Отець Олег познайомився з цим каталогом задовго до того, як він залишив стіни типографії — під час його візиту до Києва він бачив початок роботи над цим виданням і немало сприяв розвиткові цього починання. Він доклав і чималих зусиль для того, аби відбулася сьогоднішня зустріч.

І, звісно, ми щиро вдячні всім, хто працював над організацією цієї презентації, а також тим, хто завітав нині сюди, за вашу пам’ять про Митрополита Володимира і його труди на благо Церкви Христової та нашої рідної України.

 

† ОЛЕКСАНДР (Драбинко),
митрополит Переяслав-Хмельницький
і Вишневський,
вікарій Київської Митрополії

07.10.2017 р.