Пересопницьке Євангеліє - незрівнянний зразок українського живопису та рукописної книги. Є першою в Україні церковною книгою, перекладеною із книжної церковнослов’янської на староукраїнську мову.
Рукопис бере назву від назви села Пересопниця, що на Рівненшині. Фундатори створення рукопису – княгиня Анастасія Гольшанська-Заславська та князі Чарторийські. Робота над Євангелієм тривала пять років (1556 – 1561).
Книга переплетена в дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Складається із 63 зошитів і 960 сторінок. Вага рукопису становить 9 кг 300 г.
Нині Пересопницьке Євангеліє – один із найцінніших раритетів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Оригінал зберігають у спеціальному саркофазі.
Духовна святиня українського народу Пересопницьке Євангеліє набула значення політичного символу нації: на ньому під час інавгурації присягають Президенти України.
Пересопниця довгий час не була доступною широкому колу громадськості. Тому постала потреба здійснити видання цього твору сучасними поліграфічними засобами, відтворивши всі деталі його натурального вигляду.
Факсимільне видання Пересопницького Євангелія було здійснено 2008 року, з благословіння Блаженнішого Митрополита Володимира, завдяки зусиллям Української Православної Церкви, Національної академії наук України, Національної бібліотеки імені Вернадського і видавництва «АДЕФ-Україна».
